Криза у Червоному морі: який сигнал щодо війни в Україні отримав Путін

Атака на хуситів, позиція Великої Британії, сигнал Сунака Путіну
Американський літак, який взяв участь у атаці на об’єкти хуситів у Ємені. Фото: Twitter U.S. Central Command

Ситуація в Ємені, де хусити, підтримувані Іраном і не тільки ним, продовжують громадянську війну проти законного уряду, вийшла на геополітичний рівень. І в цей момент свою несподівану роль відіграла Велика Британія, яка використала інцидент у Червоному морі, зокрема, і для того, аби послати сигнал Володимиру Путіну. Про те, що це за сигнал — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Що відбувається у Червоному морі

2024 рік розпочався появою нової гарячої точки на мапі світу. Це хусити, терористичне угруповання, яке контролює частину Ємена, вирішили вдарити по Ізраїлю — на підтримку інших терористів, ХАМАСу (формально, звісно ж, у хуситів було підготовлене виправдання, але справжні їхні наміри зрозумілі усім).

Читайте також:

Крім того, хусити почали бити по кораблях у Чорному морі — теж пояснюючи свої дії нібито винятково бажанням завдати шкоди Ізраїлю, тому, мовляв, обстрілювали лише ті судна, які прямують до ізраїльського порту Ейлат.

Ця ситуація почала швидко виходити з-під контролю. І навіть засідання Ради безпеки ООН, на якому була ухвалена резолюція з вимогою до хуситів припинити вогонь (що єменські терористи, звісна річ, проігнорували) — нічого позитивного не принесло. Тому провідні західні демократії вирішили, що пора діяти.

І у ніч з 11 на 12 січня завдали потужних ударів по військових об’єктах хуситів у Ємені. Основну роль тут відіграли Велика Британія та США, але участь у атаці взяли і підрозділи збройних сил ще чотирьох країн — Австралії, Канади, Нідерландів і навіть Бахрейну. На ранок стало відомо про те, що уражень зазнали понад 60 об’єктів, контрольованих хуситськими терористами.

Російсько-іранський слід

Хоча хусити є досить самостійною організацією, але у цій ситуації, упевнений військовий експерт Дмитро Снєгирьов, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, за ними досить чітко вимальовується тінь Російської Федерації. Навіщо ж це потрібно Кремлю?

По-перше, Росія, як показав 2023 рік, вирішила перейти до тактики створення численних гарячих точок у різних регіонах планети. Ще одна, до того ж, у регіоні, де постійно точаться різні військові конфлікти — є цілком логічним продовженням російських планів з розхитування і виснаження світових демократій.

По-друге, Ємен, Червоне море — це той регіон, який є дуже важливим для світової торгівлі. Бо саме через Червоне море проходить найкоротший шлях із Азії до європейських ринків. Навіть один вантажний корабель, який застряг у Суецькому каналі на кілька днів, створив дуже серйозні проблеми для світової економіки. Що вже говорити про війну в регіоні, коли природним чином зменшиться кількість вантажних суден, які намагатимуться пройти Африканський континент найкоротшим морським шляхом.

Втім, за хуситами стоїть не тільки Росія. Зброєю цих терористів насичує інший одіозний режим — режим аятолл в Ісламській Республіці Іран. В принципі, це поєднання не викликає жодного здивування, але варто зазначити, що Росія у цій історії здійснюватиме скоріше політичне прикриття, а от військовою складовою чергової терористичної війни проти цивілізованого світу займатиметься саме іранська сторона.

Відповідь Заходу, ключова роль Британії

Що ж робитиме у ситуації, яка склалася в Червоному морі, Захід? Першу відповідь ми уже помітили. Відповідь, якій, чесно кажучи, може позаздрити українська армія на фронтах війни проти російських окупантів. Такої кількості західної зброї українські захисники ще ніколи не використовували. Та і зброї такої в ЗСУ ще не бачили — скажімо, крилатих ракет великої дальності Tomahawk.

Втім, важливим є не стільки сам удар по хуситських об’єктах — а і про те, хто це зробив, з якою метою і які сигнали послав режимам, що стоять за єменськими терористами. І тут на авансцену світової політики вийшла Велика Британія.

Дмитро Снєгирьов підкреслив, що цей збіг у часі — удар по хуситах у Ємені й візит прем’єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака до Києва (із заявою про виділення 3 мільярдів доларів на військово-технічну допомогу Україні) — є зовсім не збігом. А потужним і чітким сигналом Володимиру Путіну.

Суть цього сигналу полягає у тому, що Захід не такий кволий, як його намагалися показати різні пропагандисти (зокрема, і українські — скажімо, Олексій Арестович). І удар по хуситах підтвердив рішучість західних демократій боротися зі світовою терористично-авторитарними загрозами.

Цей удар — певною мірою і по Росії. Бо ним США і Велика Британія демонструють, що вони готові до потенційної конфронтації із Російською Федерацією. Особливо Велика Британія, яка на фоні можливого зменшення військової допомоги України з боку США наголосила якраз на протилежному — на збільшенні та посиленні військової підтримки ЗСУ.

Звісна річ, Росія — не хусити, Росія має ядерну зброю, що унеможливлює подібні операції з боку західних союзників. Але і лідер світового демократичного світу, Сполучені Штати, і Велика Британія, яка із потужного регіонального гравця перетворюється на одного із головних членів антипутінської коаліції — цією атакою продемонстрували, що їм є чим відповісти Володимиру Путіну, якщо той захоче "підняти ставки" в українській війні.